Позбавлення від наркотичної залежності в реабілітаційному центрі

Лікування наркоманії в реабілітаційному центрі – це довгостроковий процес, який приносить найкращі результати у роботі з залежностями. П’ятнадцять років практики роботи із наркозалежними дають нам право говорити про це. А в разі, якщо вам здається, що це якийсь маркетинговий хід чи стаття-реклама, то ми детально пояснимо вам, чому саме ми прийшли до такого висновку.

Наркологія та реабілітація – чи є різниця?

Перш ніж пройти величезний шлях спроб-помилок, рідні «наркомана», та й самі залежні, мислять доволі вузько, якщо говорити про їх ситуацію. Виникла проблема, так? Що спадає на думку? Частіше за все шукати щось на кшталт «лікування наркоманії клініка».

Звичайно, ви знайдете купу варіантів та текстів про гарантію одужання, але… Є один нюанс – сама хвороба наркоманія невиліковна. І казати про те, що одноразової двотижневої чи тритижневої терапії, як це зазвичай відбувається, достатньо – не правильно.

Чи є сенс у зверненні в наркодиспансер? Є, але однозначно, як до першої інстанції перед реабілітацією. Навіщо? Для того, щоб:

  1. Позбавитися від абстинентного синдрому (ломки).
  2. Пройти весь курс медичних обстежень.
  3. Налагодити фізичний та психічний стан, якщо це можливо…

В чому ж тоді призначення реабілітації? Глибше занурення у суть проблеми. Надання людині можливості відновити всі інші сфери життя, які теж зачіпає наркоманія:

  1. Психологічну. Сюди відноситься пропрацювання страхів, дитячих травм, комплексу неповноцінності, мотивації, причин потягу до наркотиків та ще маси різних аспектів.
  2. Соціальну. Тобто, навчання спілкуванню з людьми, покращенню відносин з рідними, вмінню реалізовувати себе у суспільстві тощо.
  3. Духовну. Відновлення моральних цінностей. Тут для кожного індивідуально. Хтось починає вірити в Бога, вивчати Святе Письмо та намагатися жити за певними канонами. Дехто – знаходить інше духовне натхнення або просто починає розуміти звичайні людські цінності. Та ж програма «12 Кроків», на якій базуються всі системи реабілітації наркозалежних, дає прекрасну базу для натренованості цієї сфери, а саме – бути чесним, неупередженим до інших та готовим змінюватися на краще й робити це негайно.

Правду кажучи одне без іншого уявити складно… В чому ж тоді різниця, виходячи з написаного вище, між наркологією та власне реабілітацією? Клініка – це поштовх, а реабілітація – подальша праця над збереженням повноцінного життя та тверезості.

Які методи реабілітації можна вважати ефективними?

Безперечно, є різні реабілітаційні центри зі своїми перевагами та недоліками. Конкретно ми використовуємо психосоціальну модель реабілітації закритого типу. Що вплинуло на такий вибір? Знову ж таки, наша багаторічна практика та перелік позитивних моментів:

  1. Чітко розписана програма одужання, аж до розпорядку дня. Це прекрасний спосіб впорядкувати всі процеси, що відбуваються в реабілітаційному центрі та привчити людей до буденності, одній з базових навичок тверезого життя.
  2. Відсутній доступ до наркотиків. Тобто немає жодної реальної можливості їх придбати чи знайти.
  3. Застосовуються різні психотерапевтичні підходи, а також славнозвісні «12 Кроків», знову ж таки.
  4. Наркозалежний перебуває у колі однодумців, що допомагає йому відкриватися та працювати над одужанням.
  5. Постійний нагляд, який сприяє кращому пізнанню хворого та знаходженню до нього найкращого підходу.

Ми розуміємо, що слово «закритий» може лякати.  Але, це реальний шанс відірватися від наркотиків та дати надію у першу чергу собі. Адже, тимчасові незручності, при дотриманні рекомендацій, в майбутньому перетворюються на результат.

Також хочемо доповнити, як ми вже писали, що загалом є й інші типи реабілітаційних центрів. Наприклад, релігійні, трудові, відкриті…  Не скажемо, що вони не працюють, але є певні нюанси:

  1. Релігія та праця без якісної терапії не завжди дає те, що хотілось би. Людина може, звичайно, покинути наркотики таким чином, та на який термін? Наскільки вона відчуватиме комфорт та гармонію з собою? Чи навчиться виражати свої справжні почуття та емоції? Зможе по-справжньому відчувати свободу?..
  2. Відкритий тип – це величезна спокуса знову розпочати вживання. І цей «екзамен» не завжди вдається здати тим, хто вирішив почати жити без «кайфу»…

Що ще пропонують реабілітаційні центри?

Позбавитися від наркоманії – праця не лише хворого, а і його сім’ї та найближчого оточення. Що це означає? Одна з основних причин наркозалежності – це деструкція в родині. Інакше – співзалежність. Теж хвороба, до речі…

В чому її особливість? Якщо «наркоман» залежний від речовини, то співзалежний – від «наркомана». Через що втрачається адекватна поведінка та сприйняття дій залежного. А також, зникає вміння жити власним життям.

Це – пастка, яка перетворюється на замкнуте коло. Адже, поки співзалежність володіє рідними та близькими, залежність все більше розвивається. Чим ми можемо це аргументувати?

  1. Батьки наркозалежного утримують його фінансово. А це – вже причина для нього нічого не змінювати. Оскільки й без того «все добре» – жити є де, їсти є що, кошти є в кого випросити.
  2. Авторитарне ставлення до хворого ще до того, як він починає вживати. Як наслідок, з його боку – постійне відчуття напруження та намагання потопити це в наркотиках. З боку рідних – безуспішні намагання контролювати та постійна боротьба, котра ще більше заганяє близького у кут.
  3. Невміння чітко розставити кордони із захворюванням. Кожне «я завтра припиню» сприймається за «чисту монету», але це «завтра» так і не приходить.

Насправді таких прикладів маса! Ми працюємо з цим п’ятнадцять років та бачили тисячі варіацій схожих стосунків… Тому, на спеціалізованих групах для співзалежних, ділимося цим досвідом для того, щоб ви не повторювали даних помилок.

Одне ми можемо сказати точно – якщо прибрати співзалежність, то наркоманія зникне!

Пам’ятайте, позбавлення від наркотичної залежності – це комплексний процес, тому все має значення. І ваша участь – у тому числі! Насамперед – для вас самих!