Пивний алкоголізм лікування

Пивний алкоголізм з легкістю можна назвати недооціненою формою алкогольної залежності. Випити пива вважається нормою. Навіть, можна сказати, це незамінний ритуал кожної п‘ятниці чи вечору після роботи. Та й що у цьому поганого? Це ж наче слабоалкогольний напій…

Але… Цей «легесенький нектар» призводить до важкеньких наслідків та потребує лікування. Що ми розглядатимемо далі.

Як лікувати пивний алкоголізм?

Вводячи запит «пивний алкоголізм як вилікувати» ми шукаємо якісь чарівні методи. Швидкі «пігулки», які одразу все розставлять по полицях. Але так не вийде. Оскільки він – повноцінна алкогольна залежність та ніяк інакше.

Для порівняння, у 330 мл пива (маленький келих) міститься близько 20 мл чистого спирту. А таких келихів людина, залежна від хмільного напою, може випити кількісно аж до двох літрів. Іноді навіть більше. Тобто, рахуйте самі, наскільки це може бути «несерйозно»…

Отже, відповідно, лікування такої залежності ідентичне «звичайному» алкоголізму. Та проводиться у кілька важливих етапів:

  1. Мотивація безпосередньо залежного. Це як робота із близьким оточенням, так і сесії консультування ураженої людини. Поступове підведення хворого до самостійного усвідомлення наявності недуги та рішення почати лікування.
  2. Медичне втручання. Якщо дійшло до того, що залежний відчуває фізичний дискомфорт за відсутності пива, то необхідно провести детоксикацію в умовах наркологічного диспансеру. А також, окрім цього, загалом пройти медогляд для розуміння наскільки сильний удар завдало пиво здоров‘ю. Важливо також розуміти той факт, що чистого пивного алкоголізму майже не існує. Людина може одночасно курити цигарки або зловживати кавовими напоями, що теж залишає свій відбиток.
  3. Реабілітація та ресоціалізація. Той етап, коли відбувається навчання життю без келиха. А саме: відпочинку, перенесенню стресу, спілкуванню, прийняттю та пошуку себе, реалізації власного потенціалу. До речі, про потенціал. У залежних він особливо розвинений. Якщо вони з тим же ентузіазмом, як до вживання, візьмуться за ту чи іншу справу, то гарантовано досягатимуть успіху.
  4. Терапія рідних та близьких. Сім‘я – це ґрунт для розвитку залежності. Чому? Адже рідні та близькі дозволяють собі співзалежну поведінку: постійно рятують, утримують, надмірно контролюють і так далі. Прибрати хоча б цей фактор – уже п‘ятдесят відсотків позитивного результату.

Звичайно, існують такі способи, як кодування, підшивка, гіпноз, але… Схожі процедури працюють лише один раз. Якщо після них відбувається зрив, то вони автоматично втрачають свою ефективність.

Чи можна назавжди позбавитись від пивного алкоголізму?

Особливістю алкогольної залежності на відміну від тої ж наркотичної є те, що від неї можна позбавитись назавжди. Яким чином це відбувається?

Зазвичай, якщо лікуватися – це суто рішення залежного, то воно не коливається та залишається сталим. А отже, він докладає всіх зусиль для підтримання тверезості:

  1. Прислухається до рекомендацій.
  2. Проявляє активність, цікавиться процесом та динамікою власного одужання.
  3. Дотримується основних принципів – чесності, неупередженості та готовності до дій…
  4. Відвідує групи Анонімних Алкоголіків або тісно спілкується з терапевтичними спільнотами навіть після процесу лікування.
  5. Усвідомлює, що навіть один келих може повернути все назад.

Тобто, його тверезість продовжується роками.

Зрив – норма?

Ми можемо помічати й іншу картину. Найстрашнішу як для сім‘ї, так і для самого залежного (якщо він сам хоче бути тверезим) – зрив. Часто він стає причиною зневіри у всі програми одужання та забирає у людей надію на позитивні зрушення, але… Наскільки це вірно? Скажемо прямо – це шлях у небуття! Опускання рук після невдалої спроби може остаточно погубити залежного…

В будь-якому випадку нам необхідно розуміти, що робота з алкозалежними, у першу чергу – робота з людьми! І те, що вони можуть помилятися – це норма. Не всім вдається з першого разу відмовитися від пива. Дехто, наприклад, глибоко в душі виношує думку, що іноді зможе дозволяти собі контрольовано вживати, аж поки знову не спіткнеться на тих самих граблях. І знову повторимося, це – норма!

Зрив теж грає свою роль у процесі одужання. Він дає людині поняття, де вона недопрацювала, ослухалась, зробила хибні висновки. Тому, лякатися цього не варто. А якщо вже така ситуація трапилась, то:

  1. Виявити розуміння та вимкнути осудження.
  2. Звернутися до фахівців.
  3. Протягнути руку допомоги у вигляді пропозиції повторити лікування.

Пам‘ятайте, безнадійних випадків не існує! Особливо, коли сам алкозалежний йде на зустріч та бажає позбавитися від своєї хвороби! Нехай навіть після кількох таких болючих невдалих спроб!